ОРДЕН

Св. Ігнатій народився у 1491 р. в місцевості Лойола (країна Басків, Іспанія) у заможній родині  шляхетного походження. У віці 16 років св. Ігнатій вступив на службу до охоронної гвардії віце-короля Наварри, де його життя проходило в азартних іграх та частих поєдинках. У 1521 р., коли між Францією і Іспанією розпочалася війна щодо завоювання території Наварри, святий перебував в Памплоні, де отримав поранення. Під час тривалого фізичного одужання прочитав книги Л. Картузо «Життя Христа» і Я. Ворагінського «Золота Легенда», що започаткувало процес його духовного навернення. У 1522 р. залишив  військову кар’єру, ставши паломником і пустельником, а плодами його роздумів виникли Духовні вправи.

У 1523 р. вирушив у паломництво до святої Землі, але через важку ситуацію в цьому регіоні повернувся до Європи. Розпочав навчання філософії в університетах Алькали і Саламанки. У 1528 р. переїхав у Париж, шоб навчатися у Сорбонні. Тут заприятелював з П’єром Фавром, Франциском Ксаверієм, Симоном Родріґесом, Дієґо Лаїнесом, Альфонсом Сальмероном, а також Ніколя Бобаділья. Усі вони стануть засновниками майбутнього ордену єзуїтів. 15 серпня 1534 р. в малій каплиці, на схилі Монтмартр у Парижі, спільно склали обіти убогості та чистоти. 24 червня 1537 р. отримали у Венеції священичі свячення. 27 вересня 1540 р. папа Павло ІІІ, буллою «Regimini Militantis Ecclesiae» (Про воюючу Церкву), затвердив Товариство Ісуса.

У 1541 р. було обрано генерального настоятеля, яким став Ігнатій Лойола та залишився ним до дня своєї смерті, 31 липня 1556 року.

Харизмат ордену був написаний св. Ігнатієм Лойолою в Формулі Інституту: «Товариство є покликане задля захисту і поширення віри, а також вдосконалення душ у житті і християнській науці (…) через публічне проголошення проповідей, лекцій і різного роду служіння Божому слову та через Духовні вправи, навчання релігії (…) несення духовної втіхи.»

Мета єзуїтів полягає в тому, щоб служити Христовій Церкві під знаменом Хреста та проводом Намісника Христа на землі «для більшої Божої слави». Сутність духовності ордену – це любов до Бога, що пронизує всю людську діяльність. Життя в гармонії з харизмою ордену – постійно перебувати в Божих руках, щоб бути повністю в Його розпорядженні та найповніше беручи участь у місії спасіння Христа бути пристосованими до Нього у любові до Бога та людей, у чистоті, убогості та послусі. Характерною рисою цього послуху є не  зовнішня строгість, а любов Божої волі, що проявляється у Конституціях та волі настоятеля. Особливістю єзуїтської духовності є великодушність і універсалізм, що означає апостольську мобільність і здатність пристосуватися до різних умов життя та служіння в сучасному світі. Формація єзуїтів складається з наступних етапів: дворічний новіціат, який завершується «першими обітами», після чого остаточно виражається воля до життя в ордені; філософські студії; так звана «Магістерка», тобто душпастирська практика; богословські студії та третя пробація. Після цього останнього періоду як священики, так і брати складають «останні обіти», і від цього моменту повністю належать до ордену. Час формації становить близько 12 років. Єзуїти – священики, допущені до складання урочистої  монашої професії, крім трьох обітів для всього монашества, складають четвертий обіт – послух папі. Ці обіти характерні для Товариства Ісуса та його харизми. Реалізація цілей, встановлених св. Ігнатієм відбуваються через проповідування, сповідь, проведення реколекцій і місій, виховання молоді, керівництво католицьких організацій, наукову та журналістську діяльність, а також душпастирську допомогу в лікарнях та в’язницях. До традиційних форм апостольства ХІХ і ХХ ст. дійшли нові апостолати: пропагування католицької соціальної етики, праця щодо поширення справедливості, екуменізм, конфронтація з атеїзмом, залучення ЗМІ та проведення ігнатіанських реколекцій. На сьогодні єзуїти провадять 191 коледж, 477 загальноосвітніх шкіл, 405 початкових шкіл, 98 дитячих садків, 30 професійних шкіл та 124 інших навчальних центрів. Величезні наукові і літературні досягнення  мають єзуїтські університети та дослідницькі центри, наприклад ті, що діють в Римі: Григоріанський Університет, Папський Біблійний Інститут та Папський Східний Інститут. У Польщі єзуїти очолюють Академію “Ігнатіанум” у Кракові та теологічний факультет “Боболанум” у Варшаві. Багато єзуїтів присвячують себе у служінні на парафіях, катехизації в школах і реколекційно-місійному апостольстві,  беруть участь в асоціаціях і церковних рухах, наприклад, тих, що виникли на основі ініціятиви ордену: Апостольство Молитви і Спільноти Християнського Життя. Єзуїти провадять кілька академічних пастирських центрів та 6 реколекційних будинків. Також дуже активно задіяні у ЗМІ, наприклад провадять Ватиканське Радіо, а в Польщі – Редакцію Католицьких Радіо- та Телевізійних Програм, що працюють в рамках Польського Радіо та Телебачення.

Упродовж перших чотирьох століть своєї діяльності єзуїти зосереджували увагу на апостольській праці, організації загальної освіти на всіх рівнях – перш за все середній і вищий, а також місіонерській праці, особливо в Америці та країнах Азії.?

У деяких європейських країнах (Іспанія, Італія, Польща) вони сприяли створенню системи початкової та середньої освіти. У 1773 році папа Климент XIV піддався політичному тиску коаліції, очолюваної Бурбонами, і видав буллу «Dominus ac Redemptor noster» (Господь і Відкупитель наш), яка офіційно і формально скасувала Товариство Ісуса в усіх країнах. У переддень цієї події, єзуїти налічували 41 провінцію. У 1773 р. кількість членів ордену налічувала 22,5 тис. осіб. Цариця Катерина II, демонструючи свою незалежність, дозволила горстці єзуїтів залишитися в Литві (на території І і ІІ поділу Польщі). Нарешті, 7 серпня 1814 року папа Пій VII офіційно відновив орден в усьому католицькому світі. Розпочалося поступове відновлення Товариства Ісуса, відкривались єзуїтські коледжі та університети. Повторне відродження ордену відбулося лише після Другої світової війни і, зокрема, після Другого Ватиканського Собору. Єзуїти тепер працюють у більш, ніж 114 країнах світу; мають свої університети, астрономічні обсерваторії, геофізичні інститути, радіостанції, журнали, кілька лікарень, велику кількість середніх та початкових шкіл, радіо- та телевізійні станції.