Десант у Парижі
Становище схоластиків, тобто єзуїтів у період формації, які скеровуються настоятелями на наступні етапи формації за кордон, виглядає частково як військовий десант. Перед скеруванням в якесь місце, можемо достатньо дізнатися про нього в тих, хто там був перед нами, а також зорієнтуватися куди можемо приземлитись,однак, завжди це скерування пов’язане з чимось невідомим.
Я, разом з о. Матеєм Обжазгєвічем, ТІ був призначений Провінційним отцем навчатись до єзуїтського навчального закладу Centre Sèvres у Франції. Матей, нововисвячений диякон, розпочав другий курс теології з ігнатіанської духовності. Я ж після закінчення магістерки, тобто практики душпастирства та навчання філософії та теології, яку провів у єзуїтському видавництві «Rhetos», розпочав перший курс теології.
Ми прибули в Париж при кінці червня.Під час канікул ми навчалися на мовних курсах. Перший курс проходив за адресою на rue Blomet. Група налічувала 24 єзуїти з усього світу. Це ті, хто приїхали вдосконалити знання з французької мови, а також схоластики, які повинні були розпочати навчання. Місяць вересень пройшов у призвичаєнні до нової спільноти та ознайомленні з навчальним закладом. Матей потрапив до спільноти на rue Rayn ouard, де окрім навчання був субміністром, тобто помічником міністра (особа, котра відповідає за ведення домашнього господарства). Я був призначений до спільноти на rue d’Assas.
У жовтні, після адаптації до нового способу життя, ми разом із третім схоластиком у Франції, о. Павлом Бакімом, ТІ зорганізували спільну зустріч, яку розпочали зі св. Літургії, а завершили обідом і прогулянкою Парижем.
Десант – це операція перенесення військ на територію противника. Після чотирьох місяців після прибуття можна написати, що «тутешні наші» і французи, прийняли нас дуже гостинно і сприяють вдалому напрямку нашого навчання.